Лідери ЄС не змогли домовитися про безпрецедентний кредит на відшкодування збитків для України, замість цього вирішивши фінансувати кредит у розмірі 90 млрд євро за рахунок спільного боргу. Угорщина, Чехія та Словаччина не братимуть участі в цій схемі.
Європейські лідери залучать 90 млрд євро спільного боргу для фінансування України протягом наступних двох років після того, як зіткнулися з перешкодами у плані видачі безпрецедентного кредиту на відшкодування збитків.
Зіткнувшись з тупиковою ситуацією через вимоги Бельгії отримати необмежені гарантії перед використанням заморожених російських активів, що знаходяться в країні, лідери ЄС звернулися до випуску спільного боргу, щоб підтримати Київ у наступному році та в 2027 році за рахунок спільного бюджету блоку.
Угорщина, Чехія та Словаччина не братимуть участі в цій схемі.
Euronews першим повідомив про плани, розроблені цими трьома країнами, згідно з якими Будапешт, Прага і Братислава отримають переваги від відмови від участі, тоді як інші держави-члени продовжать видачу позики в рамках механізму посиленої співпраці.
Напередодні саміту, що відбувся в Брюсселі в четвер, лідери заявили, що плану Б немає, і подвоїли зусилля з метою видачі репараційної позики, забезпеченої замороженими активами Російського центрального банку. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц очолив ці зусилля, але вони виявилися марними, оскільки бельгійські вимоги щодо необмежених гарантій зробили їх неприйнятними.
Невидача позики на відшкодування збитків є невдачею для Мерца та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, які представили цей план як найкращий варіант для блоку.
Після саміту, який завершився рано вранці після жорстких переговорів, фон дер Ляєн у супроводі прем’єр-міністра Данії Метте Фредеріксен заявила, що головна мета була досягнута: фінансування України.
«Підсумок після сьогоднішнього дня полягає в тому, що наша підтримка України гарантована», — сказала Фредеріксен журналістам.
Проте принцип змусити Росію заплатити за шкоду, заподіяну Україні, не був реалізований. Європейські держави-члени будуть позичати на фінансових ринках і сплачувати за це відсотки. Комісія заявила, що кредит, наданий Україні, буде безвідсотковим, а Київ буде його погашати за рахунок репараційних коштів від Москви. Немає жодних гарантій, що Росія коли-небудь виплатить репарації за свою інвазію, і позика, ймовірно, стане грантом.
Занадто багато розбіжностей і угорська альтернатива
Напередодні саміту Угорщина заявила, що не погодиться на репараційну позику. Прем’єр-міністр Віктор Орбан відмовився надати фінансову підтримку Україні і часто критикував своїх європейських колег за їхнє ставлення до війни. Він також неодноразово повторював, що Україна не може перемогти військовим шляхом і буде змушена піти на поступки.
Проте Орбан разом зі словацьким прем’єром Робертом Фіцо та чеським прем’єром Андреєм Бабішем розробив план виходу з глухого кута, коли стало зрозуміло, що Бельгія та інші держави-члени не можуть домовитися про основні пункти кредиту на репарації, повідомив Euronews джерело, знайоме з ситуацією. Це ж джерело повідомило, що Орбану не було запропоновано нічого натомість за сприяння укладенню угоди, окрім відмови від спільного кредиту.
У висновках саміту лідери домовилися, що Угорщина, разом зі Словаччиною та Чехією, буде звільнена від будь-якої відповідальності, пов’язаної з кредитом, завдяки механізму так званої «посиленої співпраці», про що вперше повідомило Euronews.
«Будь-яка мобілізація ресурсів бюджету Європейського Союзу як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов’язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини», – йдеться в тексті, опублікованому та затвердженому 27 країнами після саміту.
Тим часом Орбан заявив журналістам, що «це виглядає як позика, але українці ніколи не зможуть її повернути».
«Це, по суті, втрата грошей. І ті, хто стоїть за цією позикою, візьмуть на себе відповідальність і фінансові наслідки цього», – додав він.
Лідери, серед яких Мерц, президент Франції Еммануель Макрон і президент Європейської ради Антоніу Коста, заявили, що позика є найшвидшим і найефективнішим способом забезпечити фінансові потреби України в критичний для країни момент.
Крім того, лідери ЄС заявили, що нададуть Європейській комісії новий мандат на продовження роботи над технічними та юридичними деталями позики на відшкодування збитків, хоча з огляду на розбіжності важко уявити, як можна буде досягти згоди.
Бельгійські побоювання і неможливе прохання для решти
Дебати в четвер спочатку зосередилися на кредиті на відшкодування збитків і заспокоєнні побоювань, висловлених бельгійським урядом. Прем’єр-міністр Барт Де Вевер грав жорстко в тижні, що передували саміту, заявляючи, що він не прийме погану угоду, яка залишить його країну вразливою для російських репресій.
Але його вимоги збентежили присутніх і викликали нові питання.
Де Вевер вимагав надати «необмежені гарантії» для захисту Бельгії та Euroclear, депозитарію, що зберігає більшу частину російських активів, що виявилося неприйнятним для решти.
Один дипломат зазначив, що кілька країн заявили, що не нададуть «необмежених гарантій», а робочі документи, представлені для заспокоєння Бельгії, викликали непереборні побоювання у решти учасників.
«Лідери насправді не знали, що вони в кінцевому підсумку гарантуватимуть», – сказав дипломат Euronews. Після численних спроб стало зрозуміло, що пропозиція не буде прийнята. На цьому етапі Орбан вирішив зустрітися з Фіцо і Бабішем.
Такий хаотичний результат є провалом для німецького канцлера Мерца, який наполегливо виступав за використання грошових залишків російських активів для надання Україні фінансової допомоги. Рано в четвер Мерц назвав репараційний кредит «єдиним варіантом».
Наприкінці зустрічі Де Вевер заявив, що слово «без обмежень» у гарантіях «знервувало» його європейських колег і підтвердило позицію його країни.
«Сьогодні ми довели, що голос малих і середніх держав-членів також має значення. Рішення в Європі приймаються не тільки найбільшими столицями чи інституціями. Вони є колективними», – сказав він, ледь приховуючи натяк на Німеччину.
«Ми уникнули створення прецеденту, який міг би підірвати правову визначеність у всьому світі».
Де Вевер наголосив, що російські активи повинні бути вилучені з рук Москви і використані для відбудови України, але тільки після закінчення війни. На запитання про фон дер Ляєн він відповів, що вона зробила «відмінну роботу», але припустив, що її ввели в оману ті країни, які найголосніше підтримували репараційний кредит.
«Політика – це не гра в софтбол. Це гра в хардбол. І якщо на кону стоять великі інтереси, можуть виникнути конфлікти. А нормальний політик, приймаючи рішення, відкидає всі емоції», – сказав він. «На мій погляд, репараційний кредит був не дуже вдалою ідеєю».
Мерц заявив журналістам, що «Європа продемонструвала свою суверенітет», погодившись випустити спільний борг для фінансування потреб України в складній геополітичній ситуації.
«Що стосується російських активів, ми просто трохи змінили терміни», — сказав він, додавши: «Російські активи будуть використані як забезпечення для позики».
Ніхто не може гарантувати, що Росія коли-небудь виплатить репарації за вторгнення в Україну.